I засміялась провесінь: - Пора! - за Чорним Шляхом, за Великим Лугом - дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра - усі ідуть за часом, як за плугом. За ланом лан, за ланом лан і лан, за Чорним Шляхом, за Великим Лугом, вони уже в тумані - як туман - ус
